Золочів

Коли ми були в Золочеві два роки тому, то оглянули тільки замок, цього ж разу ми обрали місто як базовий пункт подорожі - бо звідси недалеко до Підгірців і Олеська. Чомусь Золочів мені не здався затишним, скоріше нейтральним. Але він зручний для подорожуючих - є де зупинитись, є де поїсти, є що подивитись. Цими якостями ми і скористались ;-)

Плануючи подорож, я не зауважила, що ми - не одні бажаючі потрапити на свята в ці чарівні куточки України.


Різноманітні автобуси і машини привозили до підніжжя замку туристів - групу за групою. Підозрюю, після свят на просторах інету з'являться серії стандартних фоток Китайського павільйону, золочівських "магічних" каменів, Підгорецького і Олеського замків...


Коротше, в середину замку ми не ризикнули завітати.

Зате прогулялись по тихим вуличкам міста до інших його пам'яток. Костел Вознесіння справді гарний! А Миколаївську і Воскресенську церкви сфоткали хібащо для галочки, бо вони теж потрапили в реєстр пам'яток національного значення. А найбільше в Золочеві сподобалась... весна! Теплі вечори, пронизані ароматами бузку і каштанів, і багато свіжого повітря, якого тепер так не вистачає в Києві...

Більше світлин - на Picasa