На початку ця подорож мала всі шанси стати провальною невдачею, але склалось все так, що я досі дивуюсь нашому везінню :) Кращого осіннього дня годі й уявити!
Країна старих міст
Мої подорожі та враження
Вівторок, 4 жовтня 2011 р.
Автостопом до розстріляної церкви
На початку ця подорож мала всі шанси стати провальною невдачею, але склалось все так, що я досі дивуюсь нашому везінню :) Кращого осіннього дня годі й уявити!
Розташування:
T1425, Львівська область, Україна
Пʼятниця, 23 вересня 2011 р.
Тихомель
Мітки:
осінь,
Хмельниччина
Розташування:
Тихомель, Хмельницька область, Україна
Вівторок, 30 серпня 2011 р.
Гьорліц. Дрібні історії з Німеччини
Випадкові ранкові перехожі могли спостерігати, як з кущів вибігають дві веселі дівчини і занепокоєно озираються на поліцейську машину і на гвинтокрил в небі...
Розташування:
Görlitz, Німеччина
Неділя, 28 серпня 2011 р.
Краків
Вечірній Краків заполонили натовпи гуляючого люду - туристи, відпочиваючі, молодь... тисячі їх!
Швидко маневруючи, ми прокладали свій шлях від вокзалу через центр до хостелу, заброньованого заздалегідь. Місто, що вигулькувало за перехожими, здалось мені вражаючим, гарним і пафосним, але суботній вечір - явно не найкращий час для фотосесії. Поки знайшли наш хостел і поселились, сонце ще світило, і ми вирішили ще прогулятись. Але ж не пірнати знову в кишіючі людьми центральні площі? Ми зробимо інакше - підемо до замку!
Розташування:
Краків, Польща
Субота, 27 серпня 2011 р.
Перемишль
З Красичина ми повернулись до Перемишля, і одразу пішли гуляти в Старе Місто - мені воно здалось привабливим ще з вікна автобуса. Старі вулички ведуть вгору, до великого францисканського костелу іржавого кольору, який ледве влазить в кадр:
Розташування:
Перемишль, Польща
Красичин
Довжелезна зла черга на українсько-польському кордоні ледве не змусила нас повернути назад. Я справді не вірила, що ми це подолаємо. Але ж я не для того стільки возилась з візою, щоб відступити в останню мить! Перехвилювались, перечекали, перештовхались - і опинились по той бік кордону. Ффух! Маршрутка до Перемишля (Przemyśl), швидка пересадка на автобус до Красичина (Krasiczyn), і ми виходимо прямо біля замкового парку. Тільки тут я дістала з сумки фотоапарат :)
Розташування:
37-741 Красічин, Польща
Пʼятниця, 19 серпня 2011 р.
Перша віза "Шенген" - самостійно
У мене з'явилась нагода поїхати в Польщу в кінці серпня, і постало питання візи.
Мені здавалось, що оформлювати індивідуальну туристичну візу краще через турагенство, бо там мають знати ці процедури, мають домовленості з готелями, оформлюють необхідне страхування, а також займаються всією бюрократією, яку я дуже не люблю. Але, обійшовши штук 10 львівських турфірм, я зрозуміла, що не все так просто. Більшість з них взагалі не займається індивідуальними візами, а ті, хто займаються, пропонують зробити підробні документи, бо мої їх не влаштовують. Проблема в тому, що я прописана в Києві і не працюю, а запрошення з Польщі мені не можуть зробити. Ризикувати з підробними документами, та ще й платити за це не малі гроші, я не хотіла, тож вирішила зробити все самостійно і по-чесному. Насправді це виявилось не так складно, як я боялась. По грошам вийшло десь так:
Самим проблемним пунктом виявились готелі. Знайти прийнятні варіанти через Booking.com було легко, але кілька днів зайняла переписка з адміністрацією, бо мені треба було не тільки забронювати номер, але і сплатити вартість проживання та отримати факс з підтвердженням оплати. З цим я возилась найдовше, і навіть почала сумніватись, що у мене вийде це зробити. Але один з готелів таки вислав факс, і його після деяких вагань прийняли в консульстві.
Поки оформлювала-збирала-готувала необхідні документи, так хвилювалась, що мені постійно снились пов'язані з цим кошмари - я у снах отримувала факси, подавала документи, виникали всякі проблеми... Навіть подрузі, з якою я поїду, снилось, що до мене в консульстві висувають всякі дивні вимоги :)
Але, врешті-решт, у мене в закордонному паспорті з'явилась перша віза! Я собою пишаюсь :)
Мені здавалось, що оформлювати індивідуальну туристичну візу краще через турагенство, бо там мають знати ці процедури, мають домовленості з готелями, оформлюють необхідне страхування, а також займаються всією бюрократією, яку я дуже не люблю. Але, обійшовши штук 10 львівських турфірм, я зрозуміла, що не все так просто. Більшість з них взагалі не займається індивідуальними візами, а ті, хто займаються, пропонують зробити підробні документи, бо мої їх не влаштовують. Проблема в тому, що я прописана в Києві і не працюю, а запрошення з Польщі мені не можуть зробити. Ризикувати з підробними документами, та ще й платити за це не малі гроші, я не хотіла, тож вирішила зробити все самостійно і по-чесному. Насправді це виявилось не так складно, як я боялась. По грошам вийшло десь так:
- Оплата двох готелів - 30+30 євро (та ще 200+200 грн за переказ коштів)
- Консульський збір - 35 євро
- Відкриття карткового рахунку - 12 євро (Swedbank)
- Довідка від нотаріуса, що чоловік фінансує мою подорож - 100 грн
- Страхування - 60 грн (АХА страхування)
- Довідка про стан рахунку (на якому має бути щонайменше $50/день перебування в країні) - 50 грн
- Набір фотографій - 18 грн
- Всеможливі ксерокопії - кілька грн
Самим проблемним пунктом виявились готелі. Знайти прийнятні варіанти через Booking.com було легко, але кілька днів зайняла переписка з адміністрацією, бо мені треба було не тільки забронювати номер, але і сплатити вартість проживання та отримати факс з підтвердженням оплати. З цим я возилась найдовше, і навіть почала сумніватись, що у мене вийде це зробити. Але один з готелів таки вислав факс, і його після деяких вагань прийняли в консульстві.
Поки оформлювала-збирала-готувала необхідні документи, так хвилювалась, що мені постійно снились пов'язані з цим кошмари - я у снах отримувала факси, подавала документи, виникали всякі проблеми... Навіть подрузі, з якою я поїду, снилось, що до мене в консульстві висувають всякі дивні вимоги :)
Але, врешті-решт, у мене в закордонному паспорті з'явилась перша віза! Я собою пишаюсь :)
Неділя, 24 липня 2011 р.
Молдовська квітка над Дністром
Нічним поїздом до Вапнярки, автостопом та автобусом до Ямполя... а як далі? Адже ми десь вичитали, що порому в Ямполі більше нема, найближчий в селі Цекинівка, а туди вдень нічого не їде. Про всяк випадок питаємо у касирки на автостанції, чи можна переправитись в Молдову з Ямполя - так, каже, пором працює! Перепитуємо ще у офіціантки в кафе, де снідали - вона теж підтверджує. Нам пощастило, ми таки потрапимо сьогодні за кордон :)
Розташування:
Сороки, Молдова
Пʼятниця, 1 липня 2011 р.
Балаклава
Ранковий Севастопольський вокзал, речі в камеру схову, напівпусті тролейбус і маршрутка. Море десь зовсім близько, я це відчуваю...
А ось і Балаклава - старовинне місто на березі схованої бухти. В ньому жили і рибалили таври, його завойовували римляни, розбудовували греки, захоплювали генуезці, і багато інших пригод було :) Зараз Балаклава вважається частиною Севастополя, але сприймається все одно окремо.
Субота, 30 квітня 2011 р.
Сутківці
Ранок Великодня в Хмельницькому. Кількадесят людей намагаються ловити попутки в напрямку Ярмолинців, занепокоєно озираючись на забиту маршрутку, в якій сидимо ми з чоловіком :). Слідкуємо за картою, щоб не пропустити поворот на Сутківці, але водій ігнорує наше прохання там зупинити і висаджує тільки на околиці Ярмолинців. Кілька кілометрів пішки назад по трасі, а звідти до Сутківців ще кілометрів 5, вздовж поля, під сильним вітром... Півдороги пройшли, а потім біля нас зупинилась машина (хоч ми і не стопили), і молода пара підвезла нас до церкви...
Мітки:
весна,
замок,
Хмельниччина,
храм
Розташування:
T2307, Хмельницька область, Україна
Підписатися на:
Дописи (Atom)