Німецьке місто Гьорліц (Görlitz) від польського Згожелець (Zgorzelec) відділяє невелика річка - по суті, це одне місто, але квиток на поїзд до німецької станції значно дорожчий, тож ми вирішили зекономити і пройти кілька кілометрів пішки. В Згожельці є дві станції, нам здалось логічним вийти на тій, що ближче до кордону. Виходимо... на такій сільській околиці, обабіч станції зеленіють сади і городи... а за кілька метрів вже починається залізничний міст, за яким видніються німецькі будинки.
Коли мета так близько, не хочеться шукати обхідну дорогу! Людей поблизу немає, нас ніхто не бачить... підемо по залізниці? І ми побігли по шпалам, готуючись в будь-яку мить ухилятись від поїзда або виправдовуватись перед залізничниками/поліцією (турісто, ніхт фірштейн дойч! це залізничний міст, а не тротуар, серйозно? це що, кордооон??). Одразу за мостом пірнули в найближчі кущі, а звідти вибрались на вулицю.
Випадкові ранкові перехожі могли спостерігати, як з кущів вибігають дві веселі дівчини і занепокоєно озираються на поліцейську машину і на гвинтокрил в небі...