Минулого разу ми були в Ужгороді навесні, півтора роки тому. Тоді, на першотравневі свята, туристів пускали лише у двір замку, а цього разу ми таки відвідали цікаві музейні експозиції. Мені дуже сподобались історичні інтер'єри замку - товсті стіни створюють відчуття затишку, а вітражні вікна навіюють натхнення. Довгі коридори, антикварні меблі, килими на паркетових підлогах... Я б там залюбки жила! ;-)

Сходили ми і до Горянської Ротонди. Ця невеличка церква нічим особливо не примітна, окрім таблички біля входу - "Пам'ятка архітектури XII-XV ст". І, хоча за перебудовами і ремонтами поважний вік церкви майже не помітний, осінній туман окутував її загадковістю минулих столітть, так що нам сподобалось.


Осінь в Ужгороді нічим не гірша за весну, лише вітер всіює дороги не пелюстками сакур, а вологим жовтим листям...

Дивлячись з вікна шостого поверху на різнокольоровий ліс, я раптом захотіла в гори, а точніше - в Невицьке. Від мрії до дії - один крок, і от вже з вікна маршрутки видно неймовірний замок...
Спочатку ми в шаленому захваті бігали по полю і берегу річки, фотографуючи ошатну замкову гору зі всеможливих ракурсів, і вже потім полізли на гору. Саме "полізли", бо середньовічні твердині і асфальтовані дороги - для нас поняття не сумісні.


Тому замість машин з весіллями ми бачили строкату красу осіннього лісу, дивились, як падає жовте листя, зриваючись з гілок від найменшого подиху вітру і вкриваючи землю яскравим килимом... А ще бачили гарненьку саламандру!



Ближче до вершини замок постав перед нами з іншого ракурсу, ніж бачать його прості туристи - загадковим, неначе ми перші люди, які його знайшли. І як же мені не хотілося відпускати це відчуття, коли виявилось, що ми на вершині не одні...


На стінах старовинного замку висять роздруківки його історії, легенд та планів відновлення, а поруч стоїть скринька для пожертв. Мабуть, скоро почнуться реставраційні роботи, а покищо з напівзруйнованих мурів відкриваються запаморочливі види на долину Ужа та сині гори до горизонту...

Мені дуже подобається фотографувати квіти на фоні кам'яних свідків історії. Це драматичне поєднання яскравої щирості та похмурої гордості, тендітної юності та холодної вічності... Щось в цьому є, чи не так?..

1. Палац Потоцьких у Львові

2. Замок в Хусті

3. Реформаторська церква у Вишково

4. Замок в Королево

5. Костел в Микулинцях

6. Стара Фортеця в Кам'янці

7. Замок в Микулинцях

8. Замок у Виноградовому

9. Замок в Золочеві (Китайський палац)

10. Замок в Золочеві

11. Замок в Довгому

12. Монастир під Теребовлею

13. Замок в Ужгороді

14. Костел св. Єлизавети у Львові

15. Замок в Золочеві

16. Замок в Скалі-Подільській

17. Єврейський цвинтар в Товстому

18. Домініканський костел в Тернополі

19. Замок в Кременці

20. Цвинтар в Хусті