Стара Любовня (Stará Ľubovňa)

Взагалі-то, спершу треба було йти до замку, який маячив орієнтиром над деревами. Але скансен був ближче, і ми на радостях побігли туди. Там теж прикольно - просторо, зелено, можна заходити в усі будиночки. Спершу робітниця музею провела нас (і ще групу українців) до дерев'яної церкви, і розказала про її історію та легенди. Говорила вона словацькою, повільно і виразно, і все було зрозуміло! Іконостас походить з такого-то року, там зображено те і те, а підвісна дерев'яна конструкція врятувала село від холери. Далі ми ходили вже самостійно, підглядаючи в інформаційну брошурку. Обійшовши всі експонати, доріжка вивела нас до ресторану - дуже доречно, бо ми вже зголодніли ;)

У ресторані ми нарешті познайомилися з деякими національними стравами Словаччини - бринзовими галушками і часниковим супом! Їхні галушки мають багато спільного з закарпатськими стравами - основна частина без смаку, а зверху пересолена бринза і присмажені шкварки. Спробувати цікаво, але не знаю чи замовила б я це вдруге ;)

Підкріпившись, можна штурмувати замок! З колонок біля входу лунає середньовічна музика, вздовж стін літають хижі птахи (здається, боривітри).
Отримуємо нову екскурсійну роздруківку і вирушаємо досліджувати лабіринт внутрішніх дворів та башт. Кожен двір відкриває замок з нового боку, в усіх баштах і палацах є цікаві експонати, що розказують про різні етапи історії замку. Деякі місця ще виглядають зруйнованими, але майже всюди можна зайти по прибудованим сходам. Можна навіть залізти на найвищу вежу! Під самим її дахом - кругла кімната з вікнами на всі сторони, і над кожним вікном написані назви гірських вершин, які можна звідти побачити. Читаю назву "Lomnický štít", і згадую, що це одна з найвищих гір у Високих Татрах. Але нічого такого не виділяється на горизонті... Чекайте, а що то за дивна плямиста хмара? Аааа, це не хмара, це і є засніжена скеляста гора! Оце так масштаб! А без напису я б і не звернула увагу :-Р


Обійшовши все від підземелля до найвищої башти, ми попрямували на сусідній зелений пагорб. Там можна перепочити, милуючись панорамним видом на замок, який залишив нам незабутні враження...


0 коментарі: