Приозерне

Частково маршрутками, частково автостопом ми таки сюди дістались. Мета поїздки - занедбаний палац - ховається біля дороги, в занедбаному парку. Спочатку йдемо досліджувати колишню в'їзну браму - можна зайти до її приміщень і піднятись на другий поверх, якщо не страшно стрибати через відсутні сходинки ;) Винагородою буде вид на палац з вікна маленької пустої кімнати. Цікаво, для чого вона слугувала...
Впритул до брами підступають сільські обійстя, звідки на туристів затято гавкають песики.


Ну, тут ми все подивились, час оглянути сам палац. З парадної сторони його важко фотографувати через хащі. З чагарів визирають кам'яні скелети скамійок - мабуть, колись тут був гарний "презентабельний" парк з клумбами і охайно підстриженими кущами...
Варто обійти палац з іншого боку, щоб потрапити на заквітчану галявину, де нарешті з'явиться можливість зробити гарні фотографії. Тут значно просторіше і світліше, сподіваюсь, хащі сюди не скоро доберуться!

Палац ми обійшли з усіх сторін. Цікаво, а як він виглядає з середини?.. Щоб не залишати це питання риторичним, пробираємось до підвального приміщення через одне з розбитих вікон і опиняємось в довгому темному коридорі з кімнатами по обидві сторони. В одній з них ми зустріли власника маєтку - графа-вампіра. Сполоханий таким нахабним вторгненням, він перетворився на кажана і літав під стелею. Облишивши графа, ми поспішили далі - по сходам на перший поверх... Не вдаючись до подробиць, скажу, що за кілька годин ми дослідили палац від підвалу до горища, завітали в усі його приміщення - від парадного холу до круглої вежі; в одній кімнаті більшу частину стіни займали вікна від підлоги до стелі, в іншій вони були заколочені дверними створками, а в деяких кімнатах від стелі-підлоги залишились тільки балки перекриттів. Блукати по цим лабіринтам покинутої розкоші було так цікаво, як не буває в доглянутих музеях із заскленими дорогоцінними артефактами.
Ми настільки захопились, що спізнились на маршрутку до Львова, і 4 км до траси довелося долати пішки, а потім знову автостопити. Але це було того варте, залишились яскраві враження і бажання приїхати в гості до графа-вампіра знову ;)