Красичин

Довжелезна зла черга на українсько-польському кордоні ледве не змусила нас повернути назад. Я справді не вірила, що ми це подолаємо. Але ж я не для того стільки возилась з візою, щоб відступити в останню мить! Перехвилювались, перечекали, перештовхались - і опинились по той бік кордону. Ффух! Маршрутка до Перемишля (Przemyśl), швидка пересадка на автобус до Красичина (Krasiczyn), і ми виходимо прямо біля замкового парку. Тільки тут я дістала з сумки фотоапарат :)

У великому зеленому парку сяє на сонці білий замок-палац. У XVI ст. він будувався як справжній оборонний замок на місці дерев'яного укріплення, та вже в наступному столітті його перебудували на палац - бійниці стали вікнами, розширились житлові споруди, мури декорувались. Резиденцію оточили бастіонами і ровами, але і їх розрівняли у XIX ст. Друга світова війна забрала у замка весь декор приміщень і меблі. Цікаво, що тоді показують туристам всередині... Ми ж оглядали замок тільки ззовні - він доволі фотогенічний, хоч і занадто охайний як на мій смак :)

Оточуючий парк дуже затишний і мальовничий, в затінку під деревами багато вільних лавочок, качки у ставку перетинають віддзеркалення білих веж. Краса!