Молдовська квітка над Дністром

Нічним поїздом до Вапнярки, автостопом та автобусом до Ямполя... а як далі? Адже ми десь вичитали, що порому в Ямполі більше нема, найближчий в селі Цекинівка, а туди вдень нічого не їде. Про всяк випадок питаємо у касирки на автостанції, чи можна переправитись в Молдову з Ямполя - так, каже, пором працює! Перепитуємо ще у офіціантки в кафе, де снідали - вона теж підтверджує. Нам пощастило, ми таки потрапимо сьогодні за кордон :)




Привітні прикордонники ставлять в моєму закордонному паспорті перші штампіки (так, можна мене вітати!), і стара плавуча платформа доставляє нас на протилежний берег Дністра. Вказівник Cosăuţi, румунська мова, леї замість гривень - ось ми і в іншій країні! Хоча краєвиди тут звичні - тихе зелене село, пострадянське місто з хрущовками, обширні поля, залатані дороги, ну і часткова російськомовність :)



Автостопом доїхали до міста Сороки (Soroca) - тут є фортеця, головна мета подорожі (окрім, власне, перетину кордону). Перша фортеця на цьому місці була дерев'яна, її збудував в 1499 році Стефан III Великий (саме він зображений на всіх молдовських леях) для оборони від турків і татар. Кам'яною вона стала в 1543 - 1546 роках, і з тих часів не змінювалась. А на аерознімках фортеця по формі нагадує квітку.

Насправді фортеця доволі маленька, якою б масивною вона не виглядала на фотографіях, але і стіни товщиною 3,5 метрів - це не жарти! Зайшовши до середини, потрапляємо на кругле подвір'я з криницею, звідти по сходам і галереям можна потрапити майже в усі приміщення фортеці - башти, церкву, імпровізовані музейні кімнати. З бійниць у стінах видно будинки і церкви Сорок, Дністер і Україну на протилежному березі.



Ще з цікавинок у Сороках є циганський квартал... Якщо ви очікуєте побачити там брудні халупи, то здивуєтесь: що не будинок, то палац - три поверхи, балкони, колони, декоративні елементи і дахи з фігурної бляхи! Ми туди потрапили випадково, шукаючи ракурс на фортецю і Дністер, але задум не вдався, бо багатоповерхівки знизу затуляли вид.

Потинялись ще трохи по спекотному місту і вирушили назад в Україну. З Сорок прямо до порому нас підвезли молоді люди, "чтоб не говорили, что молдаване плохие!" :). Українські прикордонники, ставлячи штампи, спитали, чи сподобалось нам в Сороках. Касирка на автостанції в Ямполі поцікавилась, як ми з'їздили в Молдовію. Офіціантка в кафе теж розпитала про поїздку. Ми всім відповідали, що подорож нам сподобалась, і це щира правда :)