Пнів

Під величними хмарами, що погрожували от-от прорватись дощем, ми йшли до Пнівського замку.

Часто буває так, що фотографії не передають масштабності, і в реальності все виявляється значно крутіше, ніж очікуєш. А тут вийшло навпаки - я чомусь уявляла Пнівський замок більшим, масивнішим...

Та це нічого, справжня біда в тому, що він занадто близько до людських поселень і доріг, а в Україні це означає сміття, пописані стіни і розбирання на будматеріали.
Хоча тут начебто хотіли щось реставрувати, і ніби гроші якісь на це виділяли? Ну, є стіна з веселих сіро-жовтих камінчиків, що різко дисонує з старими частинами замку.

А кругла башта досі стоїть над загрозливим урвищем, розрізана шрамом величезної тріщини. То може спочатку треба ремонтувати те, що є, а не будувати нові стіни? Чи то може я чогось не розумію...

А загалом замок класний, я рада, що нарешті його побачила. Тільки шкода, що в нього така сумна доля...

Більше світлин - на Picasa