Кременець

На замковій горі було надзвичайно вітряно і надзвичайно гарно. Ми піднялись туди ввечері, щоб проводжати захід сонця, яке вийшло з-за хмар після похмурого дня лише на кілька годин. Але наскільки гарним було його прощання!.. М'які промені щедро фарбували небо і хмари, а шалений холодний вітер додавав емоційності цим барвам...

Внизу, під горою, теж є багато цікавого - єзуїтський колегіум, ботанічний сад, монастир, церкви і костели. А також старі цвинтарі, найбільше з яких мені сподобався єврейський (хоча більше вражень очікувала від П'ятницького) - так дивно дивтись на цвинтар не вдалечінь, а вверх.. :-)

Взагалі, місто дуже цікаве і приємне. Щире в яскравих сонячних променях, таємниче під покровом густого туману, скромне в чорному балахоні ночі - воно гарне по-різному. За два з половиною дні, проведені в Кременці, ми встигли його полюбити.