Губків

...Як приємно сидіти біля хреста на Дзвонецькій горі, підставляючи плечі вітерцю, що гуляє між берез, і дивитись вниз на річку, взяту в полон високими зеленими берегами.

Приємно вдихати аромати трав і квітів, проходячи повз поля, торкаючись руками колосків, коли бабки і метелики розлітаються в різні сторони від твоїх кроків. Приємно спостерігати за сонцем, що повільно котиться додолу, зігріваючи замкове каміння, на якому ростуть квіти.



Пливти на човні...

Бачити відображення руїн старовинного замку в холодній річці, серед яскравих синьо-зелених краєвидів. Піднятись на Соколині гори, залишивши позаду гамір пікніків, і поглянути на місця, де щойно були.

Приємно повернутись ввечері до гостинної хати, де господиня готує вареники з сиром :-)
І почути місцеві легенди з ноткою гордості за свій край...

P.S. Дякуємо Вам, Майя Володимирівно!

Більше світлин - на Picasa