Бережани

Ми прибули в Бережани одночасно з раннім січневим вечором, і в моїх спогадах викарбувалась така картина: площа Ринок з ратушею під темним небом, оранжеві ліхтарі, силуети Старого міста, тихо падає лапатий білий сніг. Неймовірно затишно. Казкова зима...


На цій же площі Ринок мав бути і готель, на який ми розраховували, але він виявився зачиненим, і телефон не відповідав. Довелося шукати прихистку аж на околиці міста - в міні-готельчику "Іван і К". Хоч і далеко від центру, і ціни дещо завищені, але можна знайти свої плюси: найтепліший номер за всю подорож і чудовий вид з вікна. Також звідти можна пройтися до Раю приємною ґрунтовою дорогою.

Легендарний Бережанський замок зараз на реконструкції, яка триватиме понад 20 років.
На наше щастя, замковий костел-усипальня був відчинений, і крізь будівельні ліси проглядали фрагменти унікальної ліпнини. Один з працівників замку розказав трохи про його історію, а на прощання подякував, що ми завітали (!)

Гарне місто Бережани. Невелике, проте сповнене пам'яток історії та архітектури, на червоні дахи яких світить сонце, а по старих засніжених вуличках катаються дітлахи на санчатах.


Час від часу в холодне небо з дерев здіймається зграя ворон і кружляє над містом хмарою чорних цяток...