Підзамочок

За спиною - старовинні замкові мури, попереду - обрив, на краю якого самотнє похилене дерево вглядається разом з тобою в далекі краєвиди, десь внизу губиться річка... Так ми стояли в тиші і затишку зимового саду - Святвечір... Всі на світі (і працівниця готелю) сидять в родинному колі, за святковим столом, і лише світяться добрим теплом вікна далеких будиночків. На душі спокійно і урочисто - і зосвім не через релігійність, просто тут добре :-)