Дрогобицька солеварня

Між дерев'яними церквами Здвиження і Юра скупчились гаражі і індустріальні будівлі, а серед них височіють дерев'яні башти, з яких періодично вириваються клуби білого пару - це Дрогобицький солеварний завод, найстаріша діюча солеварня в Європі, працює безперервно з XIII ст. Нам з Ксюшею це здалось настільки цікавим, що ми вирішили неодмінно туди потрапити!


Злий дядько по той бік зачинених воріт не пустив нас до заводу, але на екскурсії в Юр'ївській церкві ми зустріли дрогобиччанина, який подзвонив своєму товаришу - директору солеварні - і скерував до прямого входу на територію заводу. Директор Василь Федорович нас доброзичливо зустрів і передав іншому працівнику, який провів таку спонтанну екскурсію і показав весь процес виробництва солі.


Ми бігали за ним по різним приміщенням, сходам і переходам, від бурлящих чанів до насосу, від печей до барабану. Великі старі механізми безперервно скриплять і стукотять, всі поверхні вкриті шаром солі, наче снігом. Але на зиму не схоже - в солеварні стоїть така спека, що важко дихати.
- Взимку тут теж так спекотно? - питаю я.
- Дівчата, це не спекотно! - махає рукою солевар.



По закінченню екскурсії ми вийшли на двір, під яскраве полуденне сонце, і полегшено зітхнули - як тут прохолодно! :-)

Отже, мої рекомендації найцікавішій пам'ятці Дрогобича! :-)