Сутківці

Ранок Великодня в Хмельницькому. Кількадесят людей намагаються ловити попутки в напрямку Ярмолинців, занепокоєно озираючись на забиту маршрутку, в якій сидимо ми з чоловіком :). Слідкуємо за картою, щоб не пропустити поворот на Сутківці, але водій ігнорує наше прохання там зупинити і висаджує тільки на околиці Ярмолинців. Кілька кілометрів пішки назад по трасі, а звідти до Сутківців ще кілометрів 5, вздовж поля, під сильним вітром... Півдороги пройшли, а потім біля нас зупинилась машина (хоч ми і не стопили), і молода пара підвезла нас до церкви...

Так, це та сама Покровська церква-фортеця XV століття, що в підручниках з історії приводиться як приклад оборонних храмів. Дуже гарна, симетрична, з трьома рядами бійниць на другому ярусі, під новим ґонтовим дахом. Після недавньої реставрації церква набула гармонійного вигляду - це один з тих нечастих випадків, коли українська пам'ятка після ремонту виглядає краще, ніж до нього. Обійшли її по колу вздовж огорожі, знайшли лаз на подвір'я, але сама церква зачинена - можна лиш зазирнути крізь решітку в тьмяні нутрощі... Там має бути цікава архітектурна деталь - стовп по центру, на який спираються склепіння. Внутрішнє приміщення церкви здається неочікувано маленьким - це через товсті стіни, в яких мають бути ще й внутрішні ходи. На подвір'ї мою увагу привернула дзвіниця - підвішений шматок залізничної рейки золотого кольору. Виглядає смішно, але звучить гарно :)

Біля церкви є магазин, який на диво виявився відчиненим - там ми купили смаколиків на сніданок. Продавець запропонував чаю-кави, "бо я бачу, ви не місцеві" - дрібниця, але приємно. Та ми пішли до руїн замку. Від нього залишилась одна з чотирьох веж на пагорбі - масивна, щербата... Зараз в ній знаходять прихисток хіба кущі, що густо поросли всередині. Атмосферу цього старовинного місця нам трохи псували хлопець з дівчиною, що дооовго бігали навколо башти і фоткали одне одного на мильничку. Та невдовзі всіх з пагорбу прогнав сильний вітер.

Перш ніж покинути Сутківці, ми завітали на місцевий цвинтар, щоб звідти сфотографувати церкву. За сучасними похованням виявилась велика зелена галявина, де з трави визирали кілька кам'яних хрестів - старе кладовище. Там гарно і затишно, і звідти справді відкривається чудовий вид на село з церквою.
Знайомство з Сутківцями можна було б вважати ідеальним, якби не сильний вітер...

Ще фоторгафії