Вечірній Краків заполонили натовпи гуляючого люду - туристи, відпочиваючі, молодь... тисячі їх! Швидко маневруючи, ми прокладали свій шлях від вокзалу через центр до хостелу, заброньованого заздалегідь. Місто, що вигулькувало за перехожими, здалось мені вражаючим, гарним і пафосним, але суботній вечір - явно не найкращий час для фотосесії. Поки знайшли наш хостел і поселились, сонце ще світило, і ми вирішили ще прогулятись. Але ж не пірнати знову в кишіючі людьми центральні площі? Ми зробимо інакше - підемо до замку!
Вавель гріється в помаранчевих променях низького сонця, під його могутніми стінами на набережній Вісли теж гуляє народ - хто ходить пішки, хто їздить на роликах і велосипедах, хто просто сидить на траві, а найбільше людей скупчилось біля статуї дракона, який щогодини видихає струмінь вогню, на радість дітям і туристам. Ми йдемо далі, до подвір'я замку. Башти, палаци-музеї, величний катедральний собор, оглядовий майданчик... Тут по-вечірньому тихо і спокійно.
Полум'яне сонце скотилось за обрій, і вже в сутінках ми повернулись до хостелу.
Щойно світанок почав проганяти холодні тіні зі Старого Міста, ми пішли на площу Ринок, озброєні фотоапаратами. О, як тихо і пусто! Зграї голубів пролітають над площею, якраз коли я цього не очікую, і ці фотографії виходять змазаними; з-під галерей спостерігаю за двірником, що підмітає площу на фоні готичного костелу; захоплюю в кадр парасолі кав'ярень, де теж наводять порядки... таке враження, що тут всю ніч тривали народні гуляння. Цю думку підтверджує компанія молодиків, що зигзагами перетинають площу і вигукують щось невнятне. Ну, буває... Йдемо подалі від них, але тут з усіх вулиць починають виходити такі ж неконтрольовані елементи! Ясно - генделики позакривались на світанку і вигнали своїх відвідувачів надвір. Нетверезі хлопці вважали своїм обов'язком до нас звернутись - чи то познайомитись, чи то запропонувати свої послуги - але ми неввічливо пришвидшували крок :)
З фотосесією центральних площ і вулиць справились швидко, і у мене на обличчі блукала невпевнена посмішка: враження від Кракова залишились одночасно і гарні і стрьомні. В одну мить місто всміхається мені сонячними зайчиками вікон і ліхтарів, а в наступну - лякає зненацькими п'яними неадекватами, битими пляшками і плямами крові на землі...
Після світанкової прогулянки ми повернулись в хостел, поснідали, зібрали речі і вже з рюкзаками пішли далі. Пройшли по набережній з чудовим видом на Вавель і завернули в єврейський квартал "Казімєж" - там мало б бути цікаво і затишно, але сотні машин і туристів завадили це відчути. Полуденне сонце і важкі рюкзаки нав'язують думку, що знайомство з Краковом пора завершувати, і вирушати на вокзал - на нас чекає Вроцлав!
До зустрічі, Краків, дивне місто :)
Про автора: Kat
Мандрівник, художник і фотограф. Люблю важку музику. Майже не спілкуюсь з людьми. Бачу сни про торнадо. Мрію жити на березі фйорда і милуватись полярним сяйвом з вікна.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
0 коментарі: