Церкву XVIII століття з дороги добре видно - на пагорбі, близько траси в центрі села. За реставраціями та ремонтами старовину ретельно приховали, мов під макіяжем. Надовго церква увагу не затримує, та ми все ходили навколо - може, побачимо загадковий костел з XII століття? Ні, не видно.Дорогу підказали місцеві: "Руїни? А, ті, шо на полі?.."
На полі. В самому його центрі. Ми йшли у високій траві, що пахне весною, до заповітної мети - кам'яного остову 900-літнього храму. Як він простояв стільки часу? Чому селяни не розтащили по камінчику собі на огорожі? Чому з нього не зробили сміттєзвалище? Чи це не Україна, а свідома культурна держава?..Чари, не інакше! :-)
Публікації
0 коментарі: