Закликаю весну
Свірж
Щойно я побачила Свірзький замок, він одразу став одним з моїх улюблених! Такий романтичний, живописний, цілісний і справжній...
Нажаль, всередину не потрапили - було зачинено. Зате обійшли навколо озера, і я невтомно фотографувала, забувши про холод. Бо гарно!
Нам пощастило встигти на маршрутку до Львова, і в цей же вечір був поїзд додому. Все сталося так швидко і насичено, що потім було важко розслабитись і виникало відчуття, що щось забули. Звісно, ми ж залишили в Свіржі безмежну красу і середньовічну досконалість! Доведеться за ними повертатись ;-)
Нажаль, всередину не потрапили - було зачинено. Зате обійшли навколо озера, і я невтомно фотографувала, забувши про холод. Бо гарно!
Нам пощастило встигти на маршрутку до Львова, і в цей же вечір був поїзд додому. Все сталося так швидко і насичено, що потім було важко розслабитись і виникало відчуття, що щось забули. Звісно, ми ж залишили в Свіржі безмежну красу і середньовічну досконалість! Доведеться за ними повертатись ;-)
Більше світлин - на Picasa
Жовква
Це старе місто в мініатюрі, це ідеальна площа Ринок, де з усіх боків - пам'ятки архітектури.
Не треба навіть напружувати уяву, щоб відчути себе у XVIII столітті, бо з того часу вигляд площі майже не змінився.
Замок, ратуша, брама, костел, монастир, компактні різнокольорові будиночки... А висотки і євроремонти залишились десь в іншому житті.
Дуже сподобалось гуляти в парку за замком - всеж-таки дерева додають затишку і урізноманітнюють зимовий краєвид чорними вертикалями. Замок з цієї сторони виглядає зовсім іншим, сірим та занедбаним. Звісно, туристів же сюди не водять, то навіщо старатись? Хоча, я сподіваюсь, і сюди реставратори доберуться.
Оскільки в Жовкві більшість цікавинок сконцентровані в одному місці, то оглянули ми їх досить швидко. Щоб не кружляти знову по Вічевій площі, вирішили пошукати, чи не залишилось щось від оборонних веж, які колись стояли по периметру міста-фортеці. Було дуже цікаво! Подекуди ще помітний різкий рельєф, де проходили укріплені межі міста... І таки знайшли одну башту! Добудована, зараз вона служить комусь за житло. Непогано :-)
Не треба навіть напружувати уяву, щоб відчути себе у XVIII столітті, бо з того часу вигляд площі майже не змінився.
Замок, ратуша, брама, костел, монастир, компактні різнокольорові будиночки... А висотки і євроремонти залишились десь в іншому житті.
Дуже сподобалось гуляти в парку за замком - всеж-таки дерева додають затишку і урізноманітнюють зимовий краєвид чорними вертикалями. Замок з цієї сторони виглядає зовсім іншим, сірим та занедбаним. Звісно, туристів же сюди не водять, то навіщо старатись? Хоча, я сподіваюсь, і сюди реставратори доберуться.
Оскільки в Жовкві більшість цікавинок сконцентровані в одному місці, то оглянули ми їх досить швидко. Щоб не кружляти знову по Вічевій площі, вирішили пошукати, чи не залишилось щось від оборонних веж, які колись стояли по периметру міста-фортеці. Було дуже цікаво! Подекуди ще помітний різкий рельєф, де проходили укріплені межі міста... І таки знайшли одну башту! Добудована, зараз вона служить комусь за житло. Непогано :-)
Більше світлин - на Picasa
Підписатися на:
Дописи (Atom)
4 коментарі: